Віра Широкова // ОСВІТНІЙ АПОКАЛІПСИС 2022. ПІДСУМКИ РОКУ //

 

ОСВІТНІЙ АПОКАЛІПСИС 2022. ПІДСУМКИ РОКУ

   Два ковідні роки в освіті перевернули все догори дриґом декілька разів. Вже здавалося, що гірше бути не може, але…

     Прийшла жорстока, нещадна війна,  яка,  з одного боку,  зруйнувала все вщент,  а з іншого— сформувала нове бачення національної освіти, тобто якою вона має  стати після перемоги.  

  Це, безумовно, дуже добре, але навчальний рік розпочався, не дочекавшись цього великого дня в сучасній історії України. 

 Саме тому необхідно озирнутися на рік, що минув, і підняти на поверхню найболючіші питання. Можливо, це допоможе розібратися з тим, що ж врешті-решт робити батькам школярів в бурхливому сьогоденні та як вчителям витримати нові випробування відсутністю електрики та Інтернету. 
 А головне — всім учасникам навчального процесу зберегти світлий розум, людяність та ментальне здоров'я. 

Потужні струси повітря 

     Природно, що доля наших дітей не може не викликати в батьків купу емоцій, іноді вони йдуть через край, беручи у полон раціональне мислення. Мова йде про багатосерійну мелодраму, що розгорнулася на початку навчального року, на тему “Який формат навчання краще?”, яка непомітно перетворилася на багатовекторну сагу: “У Вас що, є зайві діти?”, “Онлайн — це здебілювання нації”, “Від чого захищає найпростіше укриття?”, “А як батькам працювати?” і так далі. 

 Справді, ситуація, що склалася, аж ніяк не сприяє продуктивному навчальному процесу. Головне, що кожна сторона цих дебатів має досить ґрунтовні аргументи. В запропонованих життям обставинах кожен має рацію, у кожного своя правда, яка обумовлена особистим кутом зору. 

  Саме з цієї причини ми пропонуємо піднятися трохи вище над своїм баченням та прийняти запропоновані умови як задачу з підручника з математики: “У 2022 році батькам запропонували дистанційне/ змішане/очне навчання. Вони вже мали такий незадовільний досвід (малоефективно/складно/не цікаво). 

Що мають зробити батьки, щоб не втратити рік навчання/не відстати від програми/ мотивувати дітей до навчання?" 

 Ця задача не має єдиного правильного рішення, кожен її вирішує, виходячи з власних обставин, але не можна відмовитися від її вирішення. 

  Отже, на наш погляд, правильною позицією буде прийняти та підтримати будь-яке рішення щодо формату вашого навчального закладу (і всіх подальших рішень адміністрації) й докласти зусиль до підсилення слабких сторін у навчанні саме вашої дитини усіма доступними засобами. 

 “Хто, як не ти, спалить мости?”

   Ще одна карколомна тенденція — потужний еміграційний "шторм" з декількома хвилями вкрай розгублених людей. Всі, хто виїхав за кордон, так чи інакше спрямували дітей в місцеві навчальні заклади, при цьому так-сяк завершивши навчальний рік в школах, де навчалися до війни. 

 Частина українських сімей повернулися додому до початку нового навчального року. Але велика кількість вимушених емігрантів залишається за кордоном і досі. Для багатьох українців у буремному 2022 році непростим став вибір між повною інтеграцією в європейську освітню систему з відмовою від навчання в українських школах, дистанційним навчанням в українських державних або приватних школах і бажанням “всидіти на двох стільцях”, навчаючись зранку в європейській школі, а після обіду — в український. 

 Звісно, це особистий та відповідальний вибір кожного. Але... Наша рекомендація дуже проста — не спалюйте мости!

   Навіть навчаючись за кордоном, ви можете обрати екстернатну форму навчання. Це дозволить не перевантажувати дітей паралельним навчанням у двох закладах освіти, залишити документальну приналежність до української школи, а також підтримати українських вчителів та українські школи, адже деякі заклади в регіонах знаходяться на межі реорганізації. 

Окремо треба відзначити педагогів... 

  Мабуть, вже всі бачили сюжети та фото вчителів на парковках, в окопах, поряд зі шкільними дошкам, що висять на єдиній вцілілій стіні власного будинку. Дійсно, випробування 2022 року витримали не всі. 

 Було всякого! І вчителі-зрадники, і вчителі-колаборанти, і вчителі старої радянської школи, які ніяк не хочуть змінювати власну картину світу. Але всім, хто встояв, не зламався — велика шана і низький уклін! 

 Більшість з вас з гідністю тримає освітню оборону! Ще одним інсайтом 2022 року стало "наведення різкості" щодо важливості впливу освіти та особистості вчителя на формування національної свідомості. Ні, ми всі про це знали, але сприймалося це швидше як прописна істина, аксіома, що не потребує доказів. 

  Тож, шануймо наших незламних вчителів!!! Й більш серйозно ставмося до прописних істин))) 
І, нарешті, про першокласників. 

  У другій половині серпня за нашими підрахунками 20% батьків прийняли рішення залишити майбутніх першокласників у дитячому садочку.

   Більшість педагогів та освітніх експертів наполягає на тому, що це вкрай шкідливе для таких дітей рішення. Всі освітні програми, що наразі є в Україні, розроблені та підлаштовані під психофізіологічні особливості саме шестирічних дітей. Залишаючи їх в садочку, батьки спонукають дітей, що знаходяться у найбільш продуктивному віці, займатися вже давно знайомими, а відповідно, нецікавими речами. А це з високою ймовірністю спричинить втрату цікавості до навчання, що відіб’ється не лише на навчанні у початкових класах, а й на всьому подальшому освітньому шляху дитини. 

   А ми ж пам’ятаємо, що живемо в епоху, коли людина не припиняє навчатися протягом усього життя. Тож таке слабовольне рішення може мати фатальні наслідки!

 
   Підсумовуючи, закликаємо не здіймати бурі у соціальних мережах — все одно це ні до чого не призводить!
 

  Приймайте виважені рішення щодо навчання ваших дітей! Бажаємо успіхів та досягнень в навчанні! 

Віра Широкова